Документ z0044-13, чинний, поточна редакція — Прийняття від 14.12.2012

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0044-13/conv

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
14.12.2012 № 1423
	Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 р. за № 44/22576

Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про освіту», частини першої статті 37 Закону України «Про загальну середню освіту», підпункту 3 пункту 1 додатка 2 «Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, та з метою дотримання загальних та спеціальних вимог до матеріально-технічного та науково-методичного оснащення кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б.М.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Тимчасово виконуючий обов’язки Міністра	Є.М. Суліма
ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Віце-прем'єр-міністр України – Міністр охорони здоров’я України		М.Ю. Бродський Д.В. Ісаєнко Р. Богатирьова
		ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 14.12.2012 № 1423
		Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 р. за № 44/22576

ПОЛОЖЕННЯ
про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів

І. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 (далі - Державний стандарт базової і повної середньої освіти), підпункту 3 пункту 1 додатка 2 «Завдання і заходи з виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» до Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 561, Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.

1.2. Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги до розташування, матеріально-технічного обладнання та науково-методичного оснащення кабінетів з природничо-математичних предметів (далі - кабінети з ПМП) і є обов'язковим для використання в загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу та форми власності.

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:

засоби навчання та обладнання - навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, обладнання навчального, загального та спеціального призначення для загальноосвітніх навчальних закладів;

кабінет з ПМП - приміщення загальноосвітнього навчального закладу, оснащене сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням, у якому проводиться навчально-виховна робота з учнями відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, навчальних планів та програм, а також науково-методична робота з природничо-математичних предметів: кабінет (лабораторія) біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет (лабораторія) фізики, кабінет (лабораторія) хімії.

ІІ. Мета, завдання та основні принципи організації роботи кабінетів з ПМП

2.1. Кабінети з ПМП створюються у загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до Державного стандарту базової і повної освіти. Площа приміщень на одного учня у кабінетах з ПМП без використання персональних комп’ютерів повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63 (далі - ДСанПіН 5.5.2.008-01), із розрахунку:

Таблиця 1

Кабінет	Площа на 1 учня, м-²	Примітка
1	2	3
Географії	2,4 м-²	1 кабінет на 15 класів
Математики	2,4 м-²	1 кабінет на 8 класів
Біології	2,8 м-²	1 кабінет на 15 класів
Фізики	2,8 м-²	1 кабінет на 8 класів
Хімії	2,8 м-²	1 кабінет на 15 класів
Лаборантська (для кожного з природничо-математичних кабінетів)	0,75 м-²	не менше 16 м-²

2.2. Основною метою створення кабінетів з ПМП є забезпечення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу з природничо-математичних предметів та реалізації завдань відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

2.3. Завданням функціонування кабінетів з ПМП є створення передумов для:

організації навчально-виховної роботи з біології, географії, математики, фізики, хімії;

реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

забезпечення в основній та старшій школі поглибленого і профільного навчання;

організації роботи предметних гуртків та факультативів;

проведення засідань предметних методичних об'єднань;

індивідуальної підготовки вчителів до занять та підвищення їх кваліфікації.

2.4. Оснащення, обладнання, реконструкція кабінетів з ПМП здійснюються відповідно до вимог:

ДСанПіН 5.5.2.008-01;

Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117 та введених у дію наказом від 6 серпня 1997 року № 136з 1 січня 1998 року (далі - ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів»);

Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі - Правила пожежної безпеки);

Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - Правила безпечної експлуатації електроустановок);

Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці);

Правил безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 листопада 2010 року № 1085, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 грудня 2010 року за № 1215/18510 (далі - Правила безпеки під час проведення навчання з біології);

Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 16 липня 2012 року № 992, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2012 року за № 1332/21644 (далі - Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії);

Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16 березня 2004 року № 81, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 року за № 620/9219.

2.5. Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці створена районним (міським) органом освіти комісія визначає готовність загальноосвітнього навчального закладу до навчального року.

2.6. На кожний кабінет з ПМП складається паспорт кабінету (додаток 1).

ІІІ. Типи та розташування кабінетів з ПМП

3.1. Створення кабінетів з ПМП визначається предметною специфікою, розміщенням приміщення та оснащенням засобами навчання та шкільним обладнанням.

3.2. У загальноосвітніх навчальних закладах із малою наповнюваністю класів допускається використання навчальних кабінетів комбінованого типу (з двох предметів) за вимогами до упорядкування та удосконалення організаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.

3.3. У загальноосвітніх навчальних закладах можуть створюватись такі типи навчальних кабінетів з природничо-математичних предметів:

кабінети з окремих предметів (кабінет біології, кабінет географії, кабінет математики, кабінет фізики, кабінет хімії);

комбіновані кабінети з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів (хімія - біологія, математика - креслення, фізика - астрономія тощо).

3.4. Кабінети з ПМП створюються з лаборантськими, що прилягають до цих кабінетів. Лаборантські повинні мати вихід до кабінету, а ті, що створюються при кабінетах фізики, хімії, біології, - додатково окремий вихід у коридор.

3.5. Для дотримання безпеки учнів під час перерв розміщення кабінетів (якщо у загальноосвітньому навчальному закладі існує кабінетна система) на поверхах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9-х класів, на іншому (в іншому блоці або секції) - для 10-11-х класів.

3.6. Розташування кабінетів може змінюватись відповідно до зміни спеціалізації загальноосвітнього навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи з інших причин.

3.7. Перебувати учням у приміщеннях кабінетів фізики, хімії, біології дозволяється тільки у присутності вчителя або лаборанта.

IV. Матеріально-технічне забезпечення кабінетів з ПМП

4.1. Комплектація кабінетів з ПМП

4.1.1. Комплектація кабінетів з ПМП обладнанням здійснюється відповідно до вимог цього Положення.

4.1.2. До матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів з ПМП належать шкільні меблі, обладнання та устаткування, а також засоби, що забезпечують безпеку життєдіяльності.

4.2. Шкільні меблі

4.2.1. Шкільні меблі у кабінетах з ПМП повинні відповідати санітарно-гігієнічним правилам та нормам (ДСанПіН 5.5.2.008-01), а їх розміщення здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

4.2.2. Шкільні меблі мають шість розмірів за ростовими групами та маркуванням їх у вигляді ліній відповідного кольору:

Таблиця 2

Зріст учнів	Маркування (колір лінії)	Група меблів
1	2	3
до 115 см	Оранжевий	1
115-130 см	Фіолетовий	2
130-145 см	Жовтий	3
145-160 см	Червоний	4
160-175 см	Зелений	5
понад 175 см	Блакитний	6

4.2.3. У кабінетах хімії, фізики та біології встановлюються спеціальні двомісні лабораторні столи трьох розмірів за 4-, 5-, 6-ростовими групами, прикріплені до підлоги, у кабінетах математики та географії - шкільні меблі: парти, одно- або двомісні учнівські столи та учнівські стільці.

4.2.4. Парти (учнівські столи) повинні бути тільки стандартні, при цьому стіл і стілець мають бути однієї групи. Необхідно передбачити наявність меблів двох-трьох розмірів з перевагою одного з них або трансформативних столів зі зміною висоти згідно з антропометричними даними школярів. Для визначення учням необхідного розміру меблів у кабінеті повинна бути нанесена кольорова мірна вертикальна лінійка.

4.2.5. Робочі місця вчителів фізики, хімії, біології монтуються на підвищенні, обладнуються демонстраційним столом (у кабінетах хімії та біології з препараторською частиною висотою 75 см). Тумби стола оснащують спеціальними пристроями (шухлядами) для зберігання інструментів, хімічного посуду, мікропрепаратів і приладів, що використовуються для проведення дослідів. До демонстраційної частини стола (висота 90 см) підводять електричний струм, воду і каналізацію. Робочі площі столів повинні бути покриті спеціальними матеріалами, стійкими до механічних та термічних пошкоджень, хімічних реактивів. У кабінеті хімії та біології робоче місце вчителя доцільно обладнати витяжною шафою з вільним доступом до неї.

4.2.6. Кабінет хімії обладнується демонстраційним столом з витяжною шафою, додатковим місцевим освітленням, підведенням гарячої та холодної проточної води відповідно до вимог ДСанПін 5.5.2.008-01.

4.3. Обладнання та устаткування

4.3.1. У кожному кабінеті розміщується класна (аудиторна) дошка одного з видів: на одну, три або п'ять робочих поверхонь у розгорнутому або складеному вигляді. Середній щит класної (аудиторної) дошки на три або п'ять робочих поверхонь може бути використаний для демонстрації екранно-звукових засобів навчання на навісному екрані.

4.3.2. На окремих робочих поверхнях класної (аудиторної) дошки залежно від специфіки предмета може бути накреслено графічну сітку для побудови графіків.

4.3.3. Одна з робочих поверхонь може мати магнітну основу з кріпленнями для демонстрації навчально-наочних посібників (таблиць, карт, моделей-аплікацій тощо).

4.3.4. Робочі поверхні на звороті дошки можуть бути покриті білим кольором для нанесення написів за допомогою спеціальних фломастерів.

4.3.5. Поряд з класною (аудиторною) дошкою в кабінеті математики розміщують демонстраційні креслярські інструменти.

4.3.6. Лаборантські відповідно до специфіки кабінету обладнуються:

витяжною шафою;

секційними шафами для зберігання приладів та лабораторного посуду;

металевими шафами або сейфами для зберігання хімічних реактивів;

рукомийником;

столом для підготовки дослідів, приладів і навчально-наочних посібників для занять;

однотумбовим столом для роботи вчителя та лаборанта;

столом з пристроями для зберігання матеріалів та інструментів для ремонту приладів;

пристроями для миття і сушіння посуду та дистилятором, які монтуються на стіні.

4.3.7. Хімічний посуд зберігається у лабораторних приміщеннях, розташовується окремо відповідно до розміру, виду і матеріалу (пластмаса, скло, метал), з якого він виготовлений.

4.3.8. Склянки для зберігання реактивів повинні мати етикетки з чіткими і яскравими написами їх назв. Усі шафи для зберігання хімічних реактивів повинні замикатися, ключі від них зберігаються у вчителя. На посуді з отруйними, вогне- та вибухонебезпечними речовинами мають бути етикетки з написами різного кольору:

«Вогненебезпечно!» - червоного;

«Отрута!» - жовтого;

«Оберігати від води!» зеленого.

4.3.9. Хімічні реактиви зберігаються та розміщуються системно залежно від їх властивостей (гігроскопічні реактиви, леткі, горючі і органічні речовини, кислоти тощо).

4.3.10. Усі матеріальні цінності обліковуються в інвентарній книзі, за формою, наведеною в додатку 1 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720, яка повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.

4.3.11. Місця зберігання засобів навчання нумеруються і позначаються назвами на етикетках, що заносяться до інвентарної книги, яка зберігається у кабінеті.

4.3.12. Матеріальні об'єкти (предмети) і матеріали, що витрачаються в процесі роботи (хімреактиви, посуд тощо), заносяться до матеріальної книги за формою, наведеною в додатку 2 до Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 вересня 2004 року за № 1121/9720.

4.3.13. Облік та списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників проводяться відповідно до законодавства.

4.4. Забезпечення безпеки життєдіяльності

4.4.1. Кабінети з ПМП повинні бути забезпечені:

аптечкою з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для надання першої долікарської допомоги, перелік яких наведено у додатку 2 до цього Положення;

первинними засобами пожежогасіння відповідно до додатка 2 до Правил пожежної безпеки.

4.4.2. Кабінет фізики забезпечується системою електрообладнання із загальних стаціонарних та спеціалізованих взаємозв'язаних електричних пристроїв і джерел, які вмикаються до мережі змінного трифазного струму (з фазною напругою 127 В або 220 В) та однофазного (від 5 В до 250 В), постійного струму з напругою від 0 до 110 В. У лаборантській встановлюється центральний щиток, від якого подається однофазний і трифазний струм на розподільний щиток з випрямлячем і регулятором напруги (розміщеним поряд з класною дошкою). До учнівських столів у кабінеті фізики підводиться змінний електричний струм до 42 В (відповідно до пункту 6.7 глави 6 Правил безпечної експлуатації електроустановок).

4.4.3. Проведення занять у кабінеті біології здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчання з біології.

4.4.4. Проведення занять у кабінетах хімії та фізики здійснюється відповідно до Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії.

4.4.5. Вимоги пожежної безпеки для всіх навчальних приміщень визначаються Правилами пожежної безпеки.

4.4.6. Проведення лабораторних (дослідних) робіт дозволяється учням тільки у присутності викладача.

V. Навчально-методичне забезпечення кабінетів з ПМП

5.1. Навчально-методичне забезпечення кабінетів з ПМП складається з навчальних програм, підручників, навчальних, методичних та навчально-наочних посібників, обладнання навчального, загального та спеціального призначення з відповідного предмета.

5.2. Розподіл та зберігання засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і класами відповідно до класифікаційних груп у секціях меблів спеціального призначення у кабінетах чи (та) лабораторних приміщеннях.

5.3. У кабінетах біології, фізики та хімії повинні бути журнали реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності (первинний, цільовий) та інструкції з безпеки під час роботи в кабінетах фізики, хімії, біології.

5.4. Додатково кабінети можуть бути оснащені:

підручниками та навчальними посібниками для кожного учня;

фаховими журналами;

інформаційними виданнями МОНмолодьспорту України;

бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури;

інструктивно-методичними матеріалами педагогічного досвіду;

інструкціями для виконання лабораторних і практичних робіт, дослідів, спостережень, фізичного практикуму тощо;

краєзнавчими матеріалами.

VI. Оформлення навчальних кабінетів

6.1. На вхідних дверях кабінету повинен бути відповідний напис на табличці з назвою кабінету: «Кабінет фізики», «Кабінет хімії» тощо.

6.2. Для оформлення кабінетів передбачено створення навчально-методичних експозицій.

До експозицій відповідно до спеціалізації кабінету належать:

державна символіка;

правила роботи в кабінеті;

портрети видатних учених галузі;

таблиці сталих величин, основних формул;

еволюція органічного світу та його класифікація;

таблиці «Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва», «Електрохімічний ряд напруг металів», «Розчинність основ, кислот, амфотерних гідроксидів і солей»;

системи вимірювання фізичних одиниць;

політична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.

6.3. Кабінети з ПМП загальноосвітнього навчального закладу повинні бути забезпечені настінними (настільними) приладами для вимірювання температури та вологості повітря.

VII. Керівництво кабінетом з ПМП

7.1. Роботою кабінету з ПМП керує завідувач, якого призначає директор навчального закладу своїм наказом з числа учителів вищої категорії або вчителів-методистів за профілем.

7.2. Завідувач кабінету з ПМП відповідає за належний стан обладнання, приладів, упорядкування, зберігання й використання навчально-наочних посібників та інших матеріальних цінностей кабінету.

7.3. До обов'язків завідувача кабінету з ПМП належать:

складання перспективного і щорічного планів оснащення кабінету;

контроль за дотриманням у кабінеті правил безпеки та гігієни навчання;

ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;

керівництво і контроль за роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги.

7.4. Завідувач кабінету з ПМП щороку подає пропозиції щодо оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням керівнику навчального закладу.

Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти

О.В. Єресько

Додаток 1
до Положення про навчальні кабінети
з природничо-математичних предметів
загальноосвітніх навчальних закладів

ПАСПОРТ
кабінету ________________
^{(назва предмета)}

Загальноосвітній навчальний заклад		_________________________________ (повне найменування навчального закладу)
Місце розташування кабінету		_________________________________ (поверх, № кабінету)
Загальна площа кабінету __________ м-²,		лаборантської ___________________ м-²
Меблі:
столи учнівські __________________ шт.,		стільці учнівські ____________ шт.,
стіл учителя ____________________ шт.,		стільці учителя _____________ шт.,
демонстраційний стіл ____________ шт.,		магнітна дошка _____________ шт.,
шафа __________________________ шт.,		інше ______________________ шт.
Обладнання:
дошка шкільна _____________________ шт.,
дошка магнітна ____________________ шт.,
дошка комп’ютерна ________________ шт.,
екран ____________________________ шт.,
комп’ютери _______________________ шт.,
ксерокс ___________________________ шт.,
принтер __________________________ шт.,
сканер ___________________________ шт.,
проектор__________________________ шт.,
витяжна шафа _____________________ шт.,
інше _____________________ шт.
Дата «___»__________20_ р.
Директор навчального закладу		____________/___________ (підпис) (П.І.Б.)
Завідувач кабінету		____________/___________ (підпис) (П.І.Б.)
	Додаток 2 до Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів

ПЕРЕЛІК
медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для надання першої долікарської допомоги

№ з/п	Найменування	Кількість
1	Аміаку розчин 10 %, 40 мл	1 фл.
2	Бинти марлеві - стерильний і нестерильний, 10 м х 5 см	по 2 шт.
3	Болезаспокійливі засоби (анальгін, цитрамон тощо)	1 уп.
4	Борної кислоти розчин спиртовий 2 % (3 %), 10 (20) мл	1 фл.
5	Брильянтового зеленого розчин спиртовий 1 %, 15 (20) мл	1 фл.
6	Вазелін мазь, 20 (25) г	1 уп.
7	Валідол 0,06 № 10, таблетки	1 уп.
8	Вата медична гігроскопічна стерильна	100 г
9	Джгут кровоспинний гумовий	1 шт.
10	Йоду розчин спиртовий 5 %, 20 мл	1 фл.
11	Лейкопластир 0,05 х 5 м	1 шт.
12	Ножиці медичні	1 шт.
13	Перекису водню розчин 3 %, 25 (40) мл	1 фл.
14	Пінцет	1 шт.
15	Пластир бактерицидний 2,3 х 7,2 см	5 шт.
16	Серветки марлеві медичні стерильні	2 уп.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від 26.04.13 № 1/9-305

На № від

Міністерство освіти і науки,

молоді та спорту

Автономної Республіки Крим,

управління (департаменти)

освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій,

Інститути післядипломної

педагогічної освіти

Про використання Інструктивно-

методичних матеріалів з питань

охорони праці, безпеки життєдіяльності

у навчально-виховному процесі

Надсилаємо для використання в навчально-виховному процесі Інструктивно-методичні матеріали «Підготовка загальноосвітнього навчального закладу до нового навчального року з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності».

Зазначені матеріали будуть розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.

Додаток: Інструктивно-методичні матеріали на 20 арк.

Заступник Міністра Б.М.Жебровський

Дуброва Н.Й.

248-21-61

П І Д Г О Т О В К А

загальноосвітнього навчального закладу до нового навчального року

з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності

Інструктивно-методичні матеріали

                                     І. Загальні питання

            Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за № 969/6160, відповідальність за створення безпечних умов навчально-виховного процесу покладається на керівника загальноосвітнього навчального закладу (далі – навчальний заклад), який організовує роботу щодо підготовки навчального закладу до нового навчального року, уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм.

            З метою організованого початку нового навчального року керівник навчального закладу в травні видає наказ «Про підготовку до початку навчального року», у якому зазначається порядок утворення, склад робочої комісії та затверджується план заходів щодо підготовки навчального закладу до нового навчального року з виконанням конкретних заходів, терміном виконання і відповідальних за їх виконання (орієнтовний план заходів у додатку 1).  План організаційних та ремонтних робіт передбачає виконання основних робіт до початку експлуатації приміщень навчального закладу в новому навчальному році (додаток 2).

            Наказом керівника навчального закладу на початку навчального року створюється постійно діюча технічна комісія з обстеження приміщень, інженерно-технічних комунікацій навчального закладу (додатки 3, 4), яка перед початком навчального року проводить огляд будівель, приміщень, комунікацій.

            Щорічно перед початком навчального року (серпень) робоча комісія, призначена наказом керівника навчального закладу, визначає готовність навчальних кабінетів, майстерень, спортзалів, ігрових та спортивних майданчиків, інших приміщень навчального закладу до нового навчального року і складає акти-дозволи на введення їх в експлуатацію (орієнтовний акт-дозвіл у додатку 5). До акта-дозволу на введення в експлуатацію спортзалу і спортивних споруд додаються відомості про випробування навчального спортивного обладнання, що розміщено в них для використання в навчально-виховному процесі.

            Після огляду робочої комісії навчальний заклад приймає в експлуатацію комісія, створена за наказом відповідного органу управління освітою, до якої входять представники обласного, районного (міського) відділу освіти (залежно від підпорядкування), керівник навчального закладу, представник профспілкової організації навчального закладу (у разі відсутності профспілкової організації – уповноважений трудового колективу), а також представники місцевих органів державного нагляду (пожежна безпека, охорона праці, санітарно-епідемічний нагляд тощо) (орієнтовна форма акта у додатку 6).

            На навчальні кабінети (лабораторії) навчального закладу складаються паспорти (рекомендована форма паспорту кабінету хімії у додатку 7).

            Під час підготовки приміщень та обладнання навчального закладу до нового навчального року заступник директора з адміністративно-господарської діяльності проводить огляд  строків перевірки обладнання і технічних засобів, за умови закінчення термінів експлуатації технічних засобів, обладнання необхідно подати інформацію керівнику навчального закладу про проведення перевірки захисних засобів і обладнання, яке експлуатується в навчальному закладі   (додаток 8).

            Перед початком навчального року працівники навчального закладу проходять щорічний медогляд відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 «Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок (із змінами), наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

            Під час укладання трудового договору з працівником керівник навчального закладу повинен поінформувати його про умови праці, про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів і про права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах. Працівникові не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я.

            Керівник навчального закладу має право в установленому законодавством порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності та відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Контроль за проходженням щорічних обов’язкових профілактичних медичних оглядів учнів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 № 1318 „Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів” та медичних оглядів осіб віком до 21 року відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України покладається на керівника навчального закладу та органу управління освітою, якому підпорядкований навчальний заклад.

            Після закінчення всіх підготовчих заходів керівник навчального закладу видає наказ про початок навчального року та призначає відповідальних осіб за охорону праці, безпеку життєдіяльності в навчальному закладі і в окремих структурних підрозділах, а також за безпеку будівель та споруд, електробезпеку, пожежну безпеку, газове господарство (якщо воно є в наявності), тепломережу та інші питання діяльності навчального закладу.

            ІІ. Перелік документів, що регулюють питання охорони праці,

             безпеки життєдіяльності в навчальному закладі

            Під час перевірки готовності навчального закладу до нового навчального року слід мати такі документи:

Статут навчального закладу (наявність і правильність оформлення розділу з охорони праці).

Матеріали по ліцензуванню навчального закладу (наявність висновку з охорони праці).

Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчального закладу, затверджені керівником.

Колективний договір (наявність розділу «Охорона праці», Комплексних заходів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, матеріали щодо їх виконання (акти) оформлюють 2 рази на рік)

Посадові інструкції з розділом з охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників навчального закладу з їхніми особистими підписами.

Наказ керівника навчального закладу про призначення відповідальних осіб (видається щорічно перед початком навчального року):

за організацію охорони праці в навчальному закладі та його структурних підрозділах (кабінети, лабораторії, майстерні, полігони тощо),

за експлуатацію енергогосподарства,

за експлуатацію котлів, інших посудин, що працюють під тиском,

за експлуатацію виробничого обладнання,

за експлуатацію вентиляційного обладнання,

за організацію збереження хімічних, горючих та легкозаймистих речовин.

Наказ керівника навчального закладу про призначення комісії для перевірки знань з охорони праці, безпеки життєдіяльності.

Протоколи засідання комісії з перевірки знань з охорони праці, БЖД працівників навчального закладу (оформляються один раз на 3 роки, новоприйнятих на роботу працівників – протягом місяця).

Посвідчення про перевірку знань з охорони праці керівника навчального закладу, його заступників і членів комісії з перевірки знань з охорони праці.

План організаційно-технічних заходів щодо поліпшення умов й охорони праці, здоров'я працівників та учнів. (складається на календарний рік.)

План заходів щодо забезпечення пожежної безпеки навчального закладу (складається на календарний рік).

План заходів щодо попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму (складається щорічно перед початком навчального року).

Акти загального технічного огляду будинків і споруджень навчального закладу (оформляється 2 рази на рік: навесні й восени).

Акт готовності закладу освіти до нового навчального року (оформляється щорічно перед початком навчального року).

Акти-дозволи на проведення занять у навчальних майстернях та в спортивних залах (оформляються щорічно перед початком навчального року).

Акти-дозволи на проведення занять у кабінетах фізики, хімії, біології, інформатики, ОБЖ (оформляються щорічно перед початком навчального року).

Акти-дозволи на введення в експлуатацію устаткування в навчальних майстернях і лабораторіях (оформляються щорічно ).

Матеріали щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці (оформляються не рідше одного разу на 5 років).

Протоколи перевірки опору заземлення устаткування (оформляються щорічно).

Акти технічного обслуговування й перевірки внутрішніх пожежних кранів (оформляються один раз на 6 місяців).

Журнал обліку первинних засобів пожежегасіння.

Акт обробки дерев'яних конструкцій горищного приміщення будинку вогнезахисним складом (оформляється один раз на 3 роки).

Акти перевірки стану вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищного приміщення (оформляються один раз на 6 місяців).

Перелік інструкцій з охорони праці (затверджується керівником навчального закладу).

Інструкції з охорони праці для всіх професій і виду робіт (переглядаються один раз на 3 роки для робіт підвищеної небезпеки й на 5 років – для інших робіт).

Журнали реєстрації інструкцій з охорони праці.

Журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці.

Програма вступного інструктажу з охорони праці (затверджується керівником навчального закладу).

Програма первинного інструктажу з охорони праці на робочому місці (затверджується керівником навчального закладу).

Журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці (оформляється при прийомі на роботу).

Журнал реєстрації інструктажів з охорони праці на робочому місці.

Журнал перевірки знань з електробезпеки персоналу із групою електробезпеки 1.

Журнал реєстрації цільового інструктажу учнів з безпеки життєдіяльності при організації суспільно корисної, продуктивної праці та проведенні позакласних і позашкільних заходів тощо.

Журнал адміністративно-громадського контролю.

Журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві.

Журнал реєстрації нещасних випадків із тими, які навчаються.

Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь).

ІІІ. Стан пожежної безпеки в навчальному закладі

Пожежна безпека забезпечується за допомогою таких документів та заходів:

наказ керівника про протипожежний режим у навчальному закладі. Наказ видається щорічно на початку навчального року, в ньому визначаються:

порядок прибирання приміщень, горючих відходів і пилу; порядок знеструмлення електроустаткування у випадку пожежі та після закінчення робочого дня;

порядок проведення тимчасових вогневих й інших пожежонебезпечнних робіт;

порядок огляду й закриття приміщень після закінчення роботи;

дії при виявленні пожежі; порядок і терміни проходження інструктажу з пожежної безпеки, а також призначені відповідальні за його проведення; відповідальні за пожежну безпеку будинків й окремих приміщень.

Інструкція з пожежної безпеки, яка визначає:

порядок утримання території, будинків і приміщень, у тому числі евакуаційних шляхів;

забезпечення пожежної безпеки при проведенні навчально-виховного процесу, проведенні масових заходів, експлуатації устаткування, проведенні пожежонебезпечних робіт;

порядок і норми зберігання пожежонебезпечних речовин і матеріалів; порядок збору, зберігання й видалення горючих речовин і матеріалів;

порядок дій при пожежі: забезпечення безпечної й швидкої евакуації працівників та учнів, не рідше одного разу на півріччя необхідно проводити практичні тренування з евакуації працівників та учнів з будівлі навчального закладу при пожежі).

План евакуації, який оформляється на кожен поверх будинку, затверджується керівником навчального закладу, підписується особою, відповідальною за пожежну безпеку. Він повинен містити схему поверху, на якій наносяться шляхи й напрямки евакуації, місця розташування первинних засобів пожежогасіння й засобів зв'язку. План вивішується на видному місці, він повинен вчасно переглядатися з урахуванням наявних умов.

Куточок пожежної безпеки, у якому повинні бути розміщені плакати про заходи пожежної безпеки, інструкція з пожежної безпеки, список добровільної пожежної дружини з їхніми обов'язками.

Акти про укомплектованість внутрішніх пожежних кранів. Внутрішні пожежні крани повинні бути укомплектовані рукавами й приєднаними до них стовбурами, розміщені в настінних шафах і опломбовані. У місцях з'єднання пожежного рукава із краном і зі стовбуром повинні бути гумові ущільнювальні прокладки. На дверцятах шафи повинен бути нанесений буквений індекс із порядковим номером і номер телефону найближчої пожежної частини.

Акти про технічне обслуговування і перевірку працездатності внутрішніх пожежних кранів. Внутрішні пожежні крани не рідше двох разів у рік (навесні й восени) повинні підлягатися технічному обслуговуванню й перевірятися на працездатність шляхом пуску води, для чого вибирають два вище від усіх розташовані пожежні крани, розгортають пожежні рукави й повністю відкривають вентилі. Довжина компактного струменю повинна бути не менше 17 м. Після цього пожежні рукави просушують і перекочують на нове укладання. Інші пожежні рукави повинні перекочуватися на нове укладання також не рідше двох разів на рік.

Акт про наявність покажчиків пожежних гідрантів (для тих навчальних закладів, що мають такі гідранти). У пожежних гідрантів і на стіні будинку повинні бути встановлені відповідні покажчики, на яких чітко наносяться цифри, що вказують відстань до джерела. Пожежні гідранти повинні перебувати в справному стані, перевірятися не рідше двох разів на рік на водовіддачу зі складанням акту, а в зимовий час повинні бути утеплені й очищатися від снігу й льоду.

Акти про своєчасність перевірки й перезарядження вогнегасників. Споруда і приміщення навчального закладу повинні бути забезпечені вогнегасниками відповідно до норм. Хімічні пінні вогнегасники повинні перезаряджатися щорічно. Вуглекислотні вогнегасники повинні перевірятися не рідше одного разу на 2 роки шляхом зважування (припустимий витік вуглекислого газу не повинен перевищувати 80 г протягом року). Балон вуглекислого вогнегасника повинен піддаватися гідравлічним випробуванням один раз на 5 років. Порошкові вогнегасники повинні проходити огляд на зарядних станціях один раз на 2 роки. На корпусі вогнегасників наноситися порядковий номер білою фарбою, також повинні бути таблички із вказівкою дати їхньої перевірки або перезарядження, вага заряду й розпис відповідальної особи. Усі первинні засоби пожежогасіння повинні бути зареєстровані в журналі обліку первинних засобів пожежогасіння.

Акти про технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації. Автоматична пожежна сигналізація встановлюється в кабінетах і лаборантських хімії, фізики, біології, навчальних майстернях, кабінетах обслуговуючих видів праці, кабінетах БЖД, радіовузлах, технічних засобів навчання, інвентарних для зберігання технічних засобів й апаратури, роздягальнях, снарядних при спортивних залах, кімнатах інструктора й зберігання дрібного спортивного інвентарю, актових залах, кіноапаратних, обідніх залах, приміщеннях для груп продовженого дня, бібліотеках, канцеляріях, учительських, кімнатах технічного персоналу з господарською коморою, коморах сухих продуктів, білизняних, гладильних кімнатах. Автоматична пожежна сигналізація повинна постійно перебувати у ввімкненому стані й щорічно перевірятися на працездатність із складанням акту.

Акти про стан евакуаційних проходів, виходів, коридорів, тамбурів і сходів. Евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури й сходи не повинні захаращуватися будь-яким устаткуванням і предметами. Вихідні двері сходових кліток повинні мати ущільнення в притворах і бути обладнані пристроями самозакривання. Всі евакуаційні виходи повинні бути обладнані запорами, що легко відкриваються, і не забиватися цвяхами. У коридорах, холах, на сходових клітках евакуаційних виходів повинні бути попереджувальні та вказівні знаки безпеки.

Акти про стан горищ. Двері або люки горищ повинні бути постійно замкнені. На дверях або люках горищних приміщень повинні бути написи з визначенням місця зберігання ключів. Слухові вікна горищ повинні бути засклені й перебувати в закритому стані. У горищних приміщеннях не повинна сушитись білизна й влаштовуватись склади. Обробка дерев'яних конструкцій горищних приміщень вогнезахисним засобом повинна проводитися не рідше одного разу на 3 роки зі складанням акту. Перевірка стану вогнезахисної обробки повинна проводитись один раз на 6 місяців зі складанням акту.

Акти про стан зберігання фарб, лаків, розчинників й інших легкозаймистих рідин. Фарби, лаки, розчинники й інші легкозаймисті рідини повинні зберігатися в окремих будівлях - складах.

ІV. Стан електрогосподарства

Під час огляду електрогосподарства навчального закладу необхідно звернути увагу на такі заходи, що направлені на безпечну його експлуатацію:

Наявність наказу керівника навчального закладу про призначення відповідального за електрогосподарство, організацію навчання й перевірки знань з електробезпеки. Навчання відповідального за електрогосподарство та електротехнічного персоналу навчального закладу повинно проводитися в спеціалізованому навчальному центрі із присвоєнням 4 групи електробезпеки один раз на три роки. Особи технічного персоналу, що виконують роботи, при яких може виникнути небезпека ураження електричним струмом, проходять інструктаж і перевірку знань один раз на рік за місцем роботи із присвоєнням І групи електробезпеки із записом у журналі реєстрації первинного інструктажу з охорони праці.

Наявність протоколів перевірки опору ізоляцій електромережі й заземлення устаткування. Перевірка опору ізоляції освітлювальної електромережі в сухих приміщеннях з неелектропровідними підлогами повинна проводитися не рідше одного разу на 6 років. В інших приміщеннях опір ізоляції електромережі й заземлення устаткування повинно проводитись щорічно зі складанням протоколів. Недоліки, виявлені при перевірці опору ізоляції електромережі й заземлення устаткування, усуваються електротехнічним персоналом зі складанням акта або протоколу.

Стан електрощитових кімнат. Вхідні двері в електрощитову кімнату повинні бути постійно замкнені, оббиті з обох сторін жерстю із загином жерсті на торець дверей. На зовнішній стороні вхідних дверей повинно бути написане призначення приміщення, місце зберігання ключів і нанесений попереджуючий знак «Обережно! Електрична напруга». У приміщенні електрощитової не повинно бути сторонніх предметів, плафони на світильниках повинні бути герметичні, на підлозі біля електрощитової повинні бути діелектричні гумові килимки. Електрощитова кімната повинна бути оснащена вуглекислотним або порошковим вогнегасником й однією парою діелектричних рукавичок.

Стан електричних щитів. Усі електричні щити повинні постійно бути замкнені. На зовнішній стороні дверцят електрощитів має бути нанесено: порядковий номер щита, яка подається на щит напруга й попереджуючий знак «Обережно! Електрична напруга», а на внутрішній стороні дверей електрощитів треба зазначити однолінійну схему електропостачання споживачів. Усередині електрощитів не повинно бути сміття, скупчення пилу й павутиння, некаліброваних плавких вставок.

Стан електромережі. Світильники повинні бути надійно підвішені до стелі й мати світлорозсіювальну арматуру. Комутаційні коробки мають бути закриті кришками. Корпуси й кришки електровимикачів і електророзеток не повинні мати відколів і тріщин, а також оголених контактів і приводів. Усі електророзетки та пристрої слід промаркувати за номінальною напругою.

Необхідно переконатися у відсутності нестандартних (саморобних) електронагрівальних приладів, повітряних ліній електропередачі й зовнішніх електропроводок, прокладених територією навчального закладу над горючими покрівлями, навісами й відкритими складами горючих матеріалів.

Паспорти на електроустановки.

Наявність освітлення території навчального закладу. На території мають бути освітлені пішохідні доріжки, вхідні двері, відкриті ігрові й спортивні майданчики з підводкою електроживлення до стовпів підземним кабелем. Дверцята комутаційних люків на бетонних стовпах повинні бути постійно закриті.

V. Утримання території навчального закладу

Підходи до будинку, в'їзди й входи на ділянку, проїзди й доріжки повинні мати тверде покриття. У літню пору всю ділянку за 1-2 години до приходу дітей слід щодня прибирати, траву, квіти, чагарники, ігрові майданчики й доріжки поливати водою. У зимовий час ігрові майданчики, доріжки, щаблі сходів мають щодня очищатися від снігу й льоду, а також посипатися піском. Господарський майданчик, який слід ізолювати від інших зон, розташовувати поблизу харчоблока, повинен мати тверде покриття й окремий в'їзд із вулиці. Сміттєзбиральники мають бути закриті кришками й розміщуватися під накриттям, не ближче 25 м від будинку. Всі колодязі на території повинні бути закриті кришками, а ями повинні мати огородження.

Територія навчального закладу повинна вчасно очищатися від горючих відходів, сміття, листя, сухої трави тощо. Сміття повинно систематично вивозитися з території, спалювати його на території забороняється.

Необхідно звернути увагу на стан карнизів на даху споруди навчального закладу. Наявність моху, порослих дерев та рослин на карнизах свідчать про вихід з ладу покрівлі даху, облицювання плиткою, а згодом і руйнування карнизів та стін.

Математика. Критерії оцінювання навчальних досягнень

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З МАТЕМАТИКИ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюванню, належать:

теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;
знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);
здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв'язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв'язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);
здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв'язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв'язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень школярів з математики:
Початковий рівень ‑ учень(учениця) називає математичний об'єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об'єкт (його зображення, опис, характеристика) запропоновано йому (їй) безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
Середній рівень ‑ учень (учениця) повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним (нею) у процесі навчання, здатний (а) розв'язувати завдання за зразком.
Достатній рівень ‑ учень (учениця) самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати математичні операції, загальні методи і послідовність (алгоритм) яких йому (їй) знайомі, але зміст та умови виконання змінені.
Високий рівень ‑ учень (учениця) здатний(а) самостійно орієнтуватися в нових для нього (неї) ситуаціях, складати план дій і виконувати його; пропонувати нові, невідомі йому (їй) раніше розв'язання, тобто його (її) діяльність має дослідницький характер.
Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв'язування задач і вправ.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень
I. Початковий	1	Учень (учениця) розпізнає один із кількох запропонованих математичних об'єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших; читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу; зображує найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)
	2	Учень (учениця) виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об'єкти і пояснює свій вибір
	3	Учень (учениця) співставляє дані або словесно описані математичні об'єкти за їх суттєвими властивостями; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання
II. Середній	4	Учень (учениця) відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень; називає елементи математичних об'єктів; формулює деякі властивості математичних об'єктів; виконує за зразком завдання обов'язкового рівня
	5	Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника; розв'язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням
	6	Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами; самостійно розв'язує завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням; записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки
III. Достатній	7	Учень (учениця) застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв'язання завдань у знайомих ситуаціях; знає залежності між елементами математичних об'єктів; самостійно виправляє вказані йому (їй) помилки; розв'язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень
	8	Учень (учениця) володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; розв'язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням; частково аргументує математичні міркування й розв'язування завдань
	9	Учень (учениця): вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням; виправляє допущені помилки; повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень; розв'язує завдання з достатнім поясненням
IV. Високий	10	Знання, вміння й навички учня (учениці) повністю відповідають вимогам програми, зокрема: учень (учениця) усвідомлює нові для нього (неї) математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх; розв'язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням
	11	Учень (учениця) вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього (неї) ситуаціях; знає, передбачені програмою, основні методи розв'язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням
	12	Учень (учениця) виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв'язання математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; здатний(а) до розв'язування нестандартних задач і вправ

Лариса ПЕКАРСЬКА,

методист кабінету

природничо-математичних предметів,

технологій Рівненського ОІППО

Ганна МЕЛЬНИК,

методист кабінету

природничо-математичних предметів,

технологій Рівненського ОІППО

Андрій ВИБАЧ,

головний спеціаліст управління освіти і науки

Рівненської ОДА

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З МАТЕМАТИКИ

У 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

Шкільний курс математики у 2015-2016 навчальному році в 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у навчально-методичному посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Ч.ІІ. Профільне навчання» (упор.: Н. С. Прокопенко, О. П. Вашуленко, О. В. Єргіна; видавництво «Ранок», Харків, 2011 р.).

Навчання математики у 8-9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи» (видавництво «Перун», Київ, 2005р.), та в науково-методичному журналі «Математика в школі» (2006 р., №2).

Програми для 8-9 класів із поглибленим вивченням математики видрукувані в Інформаційному збірнику МОН (2008 р., №16), науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (2008 р., №6).

Окрім цього, зазначені вище програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (режим доступу: www.mon.gov.ua).

У 2015-2016 навчальному році 5-7 класи загальноосвітніх навчальних закладів будуть навчатися за розвантаженими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 585 від 29.05.2015 р. «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня». Із вказаними оновленими програмами можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.

Програми факультативних курсів, гуртків, курсів за вибором розміщені в навчально-методичному посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)» (упор.: Н. С. Прокопенко, О. П. Вашуленко, О. В. Єргіна). Означений збірник схвалений до використання у загальноосвітніх навчальних закладах МОН України.

Ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8-9 класи) та профільної (10-11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотний процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу мають бути скоригованими у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма повинна бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

Програми з математики для 5-11 класів розраховані на 35-тижневе вивчення предмета, що підтверджується структурою навчального року, проте кількість годин у календарних планах учителів не відповідатиме кількості годин, зазначеній у програмах, оскільки з цієї кількості виключаються години, що «випадають» на державні свята, незаплановані дні відпочинку тощо. Наголошуємо, що додаткові записи у журналах для співпадання кількості годин робити не потрібно. Програма у такому випадку виконується шляхом ущільнення вивчення навчального матеріалу.

У 2015-2016 навчальному році розпочнеться впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін у 7 класах.

Згідно з Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення математики у 7 класі відводиться 4 години на тиждень: 2 години на вивчення алгебри, 2 години на вивчення геометрії (упродовж року).

За результатами конкурсного відбору оригінал-макетів підручників для учнів 4 та 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів вивчення математики у 7 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році може здійснюватися за підручниками «Алгебра», підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів, та «Геометрія», підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів, згідно з переліком, що наводиться:

Назва підручника	Автор(и)	Видавництво
«Алгебра», підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів	Мерзляк А Г., Полонський В. Б, Якір М. С.	ТОВ ТО «Гімназія»
	Кравчук В. Р., Підручна М. В., Янченко Г. М.	Редакція газети «Підручники і посібники»
	Істер О. С.	ТОВ «Видавництво «Генеза»
	Бевз Г. П., Бевз В. Г.	ТОВ «Відродження»
	Мальований Ю. І., Литвиненко Г. М., Бойко Г. М.	Навчальна книга – Богдан
	Цейтлін О. І.	Ранок
	Тарасенкова Н. А., Богатирьова І. М., Коломієць О. М., Сердюк З. О.	ТОВ «Видавничий дім «Освіта»
«Геометрія», підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів	Бурда М. І., Тарасенкова Н. А.	ТОВ «Видавничий дім «Освіта»
	Мерзляк А. Г., Полонський В. Б, Якір М. С.	ТОВ ТО «Гімназія»
	Роганін О. М., Капіносов А. М.	Редакція газети «Підручники і посібники»
	Єршова А. П, Голобородько В. В., Крижановський О. Ф.	Ранок
	Бевз Г. П., Бевз В. Г., Владімірова Н. Г.	ТОВ «Відродження»
	Тадеєв В. О.	Навчальна книга – Богдан
	Істер О. С.	ТОВ «Видавництво «Генеза»
	Апостолова Г. В.	ТОВ «Видавництво «Генеза»

Рекомендації щодо особливостей вивчення математики в 7 класах за новою програмою будуть запропоновані у цьогорічному інструктивно-методичному листі МОН України.

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з математики у п’ятих та шостих класах загальноосвітніх навчальних закладів наведено у листах Міністерства освіти і науки України №1/9-368 від 24.05. 2013 р. «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» та №1/9-343 від 16.04.2014 р. «Про організацію навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі» відповідно.

Акцентуємо увагу, що календарне планування, яке вчителі використовували при навчанні математики учнів 5-6 класів у 2014-1015 навчальному році, не є чинним, оскільки у поточному навчальному році діятимуть оновлені програми.

Для учнів 8-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства №1/9-426 від 01.06.2012 р. «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).

Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт із математики в 10-11 класах (академічний, профільний рівні та поглиблене вивчення предмета) наведені у навчально-методичному посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Ч.ІІ. Профільне навчання» (упор.: Н. С. Прокопенко, О. П. Вашуленко, О. В. Єргіна).

Звертаємо увагу вчителів на те, що при проведенні тематичного оцінювання та оформлення в класному журналі результатів навчальних досягнень із математики учнів ЗНЗ, слід дотримуватися рекомендацій Міністерства освіти і науки України та Рівненського ОІППО.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів 5-7 класів, які навчатимуться за новими Державними стандартами, слід керуватись орієнтовними  вимогами до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, затвердженими наказом МОН України «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» №1222 від  21.08. 2013 р. При оцінюванні навчальних досягнень учнів 8-11 класів дотримуємося Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів  (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України № 329 від  13.04.2011 р .

Враховуючи, що оцінка за тему виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, самостійних, творчих, контрольних) та навчальної активності школярів, і той факт, що перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. Учням, які були відсутні на контрольній роботі, бал за роботу, виконану пізніше, ставиться в клітинці, яка відповідає даті проведення запланованої контрольної роботи після позначки «н» через скісну риску (наприклад, н/9).

У випадку відсутності учня наприкінці семестру оцінка за останню тему виставляється на підставі поточних оцінок без написання контрольної роботи.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках упродовж вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів із предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності однієї тематичної оцінки (учень був не атестований (н/а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Звертаємо увагу керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що з метою сприяння професійній самореалізації педагогів та неухильного дотримання принципів педагогічної свободи вчителя МОН України видало ряд нормативних документів, а саме:

- наказ Міністерства освіти і науки України № 648 від 27.05.2014 р. «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, непередбаченої законодавством України»;

- лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-586 від 11.11.2014 р. «Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи»;

- лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-630 від 05.12.2014 «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя».

Разом із тим Типове положення про атестацію педагогічних працівників передбачає знання вчителем теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають, використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі.

Сучасне інформаційне суспільство спонукає педагога працювати на перспективу. Сьогоднішні школярі в майбутньому працюватимуть у цифровому суспільстві, де володіння інформаційно-комунікаційними технологіями є запорукою успіху.

Інформаційні технології, з одного боку, – це потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, з іншого – ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо.

Рівень ефективного набуття знань учнями в значній мірі залежить від упровадження інформаційних технологій навчання, зокрема спеціалізованих програмних засобів. Серед програмних засобів, які орієнтовані для використання при навчанні математики, виокремимо такі програми, як DERIVE, GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, Maple, MathCAD та інші.

До переліку електронних засобів навчального призначення, схвалених МОН України, належать такі:

Назва	Предмет	Клас	Розробник
Програмно-методичний комплекс ТЕРМ VII підтримки навчальної математичної діяльності	Алгебра	7	Херсонський державний університет
Програмно-методичний комплекс навчального призначення «Математика. 5-6 клас» для ЗНЗ	Математика	5-6	ПП «Контур-плюс»
Програмно-методичний комплекс GRAN	Алгебра, геометрія	7-11	ТОВ «Республіканський навчально-науковий центр «ДІНІМ»
Пакет динамічної геометрії DG	Геометрія	7-9	Харківський ДПУ ім. Г. С. Сковороди
Педагогічний програмний засіб для ЗНЗ «Геометрія, 7 клас»	Геометрія	7	ЗАТ “Мальва”
Педагогічний програмний засіб для ЗНЗ «Алгебра, 7 клас»	Алгебра	7	Херсонський державний університет
Педагогічний програмний засіб для ЗНЗ «Геометрія, 8 клас»	Геометрія	8	ЗАТ “Мальва”
Педагогічний програмний засіб для ЗНЗ «Алгебра, 8 клас»	Алгебра	8	Херсонський державний університет
Педагогічний програмний засіб «Бібліотека електронних наочностей «Алгебра, 7-9 клас» для ЗНЗ	Алгебра	7-9	Херсонський державний університет
Педагогічний програмний засіб Педагогічний програмний засіб "Бібліотека електронних наочностей "Геометрія, 7-9 клас" для ЗНЗ	Геометрія	7-9	ЗАТ «Мальва»
Педагогічний програмний засіб «Геометрія, 10 клас» для ЗНЗ	Геометрія	10	ЗАТ «Мальва»
Педагогічний програмний засіб «Геометрія, 11 клас» для ЗНЗ	Геометрія	11	ЗАТ «Мальва»
Педагогічний програмний засіб навчального призначення «Алгебра, 10 клас» для ЗНЗ	Алгебра	10	«Укрприборсервіс»
Педагогічний програмний засіб навчального призначення «Алгебра, 11 клас» для ЗНЗ	Алгебра	11	«Укрприборсервіс»
Педагогічне програмне середовище "Системи лінійних рівнянь"	Алгебра	7-11	Херсонський державний університет
Контрольно-діагностична система "Test-W"	Всі	Всі	Шестопалов Олексій

Зазначені засоби містять конструктори уроків, необхідний теоретичний матеріал, довідкову інформацію, вправи і запитання, тестові завдання для контролю навчальних досягнень, приклади розв’язування вправ та задач, що дозволить учителю не лише використовувати запропонований матеріал, а й створювати власні уроки.

При плануванні уроків математики з використанням ІКТ рекомендуємо враховувати:

• наявний набір комп’ютерного та мультимедійного обладнання;

• наявність програмно-методичного комплексу до підручника, що відповідає діючій програмі;

• наявність інструментальних середовищ;

• наявність програм-тренажерів;

• готовність учнів до роботи з використанням комп'ютера;

• можливості учня використовувати комп'ютерні технології в позаурочний час.

Використання ІКТ при вивченні математики сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів, дає можливість здійснити інтеграцію навчальної діяльності учня та вчителя, дозволяє поєднувати індивідуальний підхід із різними формами колективної навчальної діяльності, враховуючи рівневу диференціацію.

Математика

У 2015/2016 навчальномуроці 7 класи загальноосвітніх навчальних закладів продовжать навчання за програмою «Математика. Навчальна програма для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»

(авт. М.Бурда, Ю. Мальований, Є.Нелін, Д. Номіровський, А. Паньков, Н.

Тарасенкова, М. Чемерис, М. Якір),затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 No 585«Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальнихзакладів ІІ ступеня» та

розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України(www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary

-education/educational_programs/1349869088/).

Звертаємо увагу, що до навчальної програми з математики внесено зміни,

викликані потребою розвантаження навчального матеріалу.Так, з курсу математикив 5-6 класах вилучено елементи комбінаторики й теорії ймовірностей. Учні незобов’язані більше набувати умінь розв’язувати найпростіші комбінаторні задачі шляхом розгляду можливих варіантів та на прикладах пояснювати поняттявипадкової події та ймовірності появи випадкової події. Програма для 7 класу зазнала таких змін: із курсу геометрії вилучено задачі напобудову, у зв'язку з цим перерозподілено час між темами. Також спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. За Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів,затвердженими наказом МОН від 29.05.2014 No 664, на вивчення математики в 7 класі відводиться 4 години на тиждень (2 години алгебри і 2 години геометрії).В основу побудови змісту й організації процесу навчання математики в 7 класі покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності учнів. Їх сутнісний опис подано в програмі в розділі «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів».

Починаючи з 7 класу, вивчаються два математичних курси: алгебра і геометрія. Основними завданнями курсу алгебри є формування умінь виконання тотожних перетворень цілих і дробових виразів, розв’язування рівнянь і нерівностей та їх систем, достатніх для вільного їх використання у вивченні математики і суміжних предметів, а також для практичних застосувань математичного знання. Важливе завдання полягає в залученні учнів до використання рівнянь і функцій як засобів математичного моделювання реальних процесів і явищ, розв’язування на цій основі прикладних та інших задач. У процесі вивчення курсу посилюється роль

обґрунтувань математичних тверджень, індуктивних і дедуктивних міркувань, формування різноманітних алгоритмів, що має сприяти розвитку логічного мислення і алгоритмічної культури школярів.Основу курсу становлять перетворення цілих раціональних виразів. Важливо забезпечити формування умінь школярів вільно виконувати основні види перетворень таких виразів, що є передумовою подальшого успішного засвоєння курсу та використання математичного апарату під час вивчення інших шкільних

предметів.

Істотного розвитку набуває змістова лінія рівнянь та нерівностей. Відомості

про рівняння доповнюються поняттям рівносильних рівнянь. Процес розв’язування рівняння трактується як послідовна заміна даного рівняння рівносильними йому рівняннями. На основі узагальнення відомостей про рівняння, здобутих у попередні роки, вводиться поняття лінійного рівняння з однією змінною. Розглядаються системи лінійних рівнянь з двома змінними.

Значне місце відводиться застосуванню рівнянь до розв’язування різноманітних задач. Важливе значення надається формуванню умінь застосовувати алгоритм розв’язування задачі за допомогою рівняння.

У 7 класі вводиться одне з фундаментальних математичних понять

— поняття функції. Також вводиться поняття лінійної функції та її графіка. Ці відомості використовуються для графічного ілюстрування розв’язування лінійного рівняння з однією змінною, а також системи двох лінійних рівнянь з двома змінними. Функціональна лінія пронизує весь курс алгебри основної школи і розвивається в тісному зв’язку з тотожними перетвореннями, рівняннями і нерівностями. Властивості функцій, як правило, встановлюються за їх графіками, тобто на основі наочних уявлень, і лише деякі властивості обґрунтовуються аналітично. У міру оволодіння учнями теоретичним матеріалом кількість властивостей, що підлягають вивченню, поступово збільшується. Під час вивчення функцій значна увага має відводиться формуванню умінь будувати й аналізувати графіки функцій, характеризувати за графіками функцій процеси, які вони описують, спроможності розуміти функцію як певну математичну модель реального

процесу. Головна лінія курсу геометрії — геометричні фігури та їх властивості. Основними поняттями курсу є точка,пряма,площина,належати,

лежати між.

Перші три поняття — це основні геометричні фігури,а два останніх —основні відношення. Це неозначувані поняття — для них не формулюються означення, але їх зміст розкривається через опис, показ, характеристику. Інші поняття курсу визначаються, а їх властивості встановлюються шляхом доказових міркувань. Учень має усвідомити, що під час доведення теорем можна користуватися означеннями, аксіомами і раніше доведеними теоремами. Фігури, що вивчаються у 7 класі, — точка, пряма, відрізок, промінь, кут, трикутник, коло, круг. Учень повинен формулювати означення планіметричних фігур та їх елементів, зображати їх на малюнку, класифікувати.

У 7 класі учні ознайомлюються з основами геометричної науки —означеннями, аксіомами, теоремами, основними методами доведення теорем.

Поглиблюються і систематизуються відомості про геометричні величини: довжину, градусну міру кута, площу, об’єм. У навчально - виховному процесі можна використовувати підручники з алгебрита геометрії для 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що видані впопередні роки і мають відповідний грифМіністерства освіти і науки України. При

цьому слід зважати на особливості нової програми, оскільки вона відрізняється порядком викладення матеріалу і певними спрощеннями.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні

фахові видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в

школах України».

Методичні рекомендації

щодо викладання математики у 2015/2016 навчальному році

Біляніна О.Я., методист

науково-методичного центру

природничо-математичних дисциплін ІППОЧО

Галузь «математика» внесена до інваріантної складової Базового навчального плану 2015/2016 н.р. основної та старшої школи (Лист Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015 № 1/9-253 " Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів", Наказ ДОН від 29.05.2015 р. №282 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2015/2016 навчального року»). «Математика» – обов’язковий предмет на державному рівні і є спільним для реалізації в усіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування і форм власності, які дають повну загальну середню освіту, тому математична компетентність внесена і до ключових, і до предметних (галузевих) компетентностей (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392).

Основним нормативним документом під час організації навчально-виховного процесу з математики у 2015/2016 н.р. є рекомендовані Міністерством освіти і науки України такі навчальні програми:

для 5-7 класів – нові програми: «Навчальні програми загальноосвітніх навчальних закладів: Математика; Інформатика. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. –96с.»;

для 8-9 класів – програми, надруковані у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-9 класи» (видавництво «Перун», Київ, 2005 р.) та інших фахових виданнях;

для 10-11 класів – програми, надруковані у посібнику «Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків, 2011 р.

Зауважте! Навчальні програми, які визначені відповідними Державними стандартами, конкретизують для кожного класу:

основні цілі предмета;

опис змісту навчального матеріалу;

очікувані результати щодо рівня навчальних досягнень учнів;

рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

деталізують навчальний зміст (мінімальний обсяг), включаючи частину матеріалу, зміст якого не є обов’язковим для вивчення і не виноситься для контролю в темі (подано у квадратних дужках).

Отже, основним питанням у педагогічній діяльності вчителя математики впродовж навчального року – дотримуватися основних цілей предмета, закладених у програмі, та якісно її виконувати.

Для ефективної організації навчально-виховного процесу з математики важливо вчителю/викладачу вдало укомплектувати методичну систему: цілі, зміст, засоби, форми і методи навчання. Основний зміст дібрано в підручниках, рекомендованих МОНУ, доповнення до яких здійснює вчитель/викладач самостійно, враховуючи вікові особливості та контингент учнів. Рекомендуємо використовувати посилання: http://iitzo.gov.ua/instytut-innovatsijnyh-tehnolohij-i-zmistu-osvity-poetapno-rozmischuje-pereliky-navchalnyh-prohram-pidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-ta-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakla/, на якому Інститут інноваційних технологій і змісту освіти поетапно розміщує переліки навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені для практичного використання.

З результатами конкурсного відбору підручників для учнів 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів по кожній школі та підручнику окремо можна ознайомитися на сайті МОН за посиланням:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/povidomlennya/2015/06/12/rezultati-konkursnogo-vidboru/.

До умов підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу належать:

оснащений кабінет математики – простора світла естетично приваблива кімната, укомплектована однаковими меблями, ТЗН, стулчастими дошками, постійними та змінними стендами, яка є по-діловому корисною – з відповідним паспортом (поточним і перспективним плануванням) та навчально-методичним наповненням: різноманітне унаочнення, методична та дидактична література (не плагіат) та інше;

календарно-тематичне планування з математики – зошит чи міні-брошура, сформована вчителем/викладачем самостійно, або фабричний варіант друку (розглянуте на методичному об’єднанні, погоджене заступником директора з н/в роботи та затверджене директором загальноосвітнього навчального закладу), в якій у вигляді таблиці відображено: зміст теми уроку (заняття), кількість визначених годин та дату їх проведення (заповнення усіх граф необхідно вдруковувати або вписувати ручкою (не олівцем), оскільки в іншому випадку мокра печатка ЗНЗ на документі буде не дійсною).

Організація навчально-виховного процесу з математики у ЗНЗ області

У відповідності до додатка до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06. 2015 р. № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», листа МОНУ від 22.05.2015 № 1/9-253 " Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів" та наказу ДОН від 29.05.2015 р. №282 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2015/2016 навчального року» визначено діючі робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік:

для 5-7-х класів – Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 № 664), зі змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації);

для 8-9-х класів – Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

для 10-11-х класів – Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затверджені наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.

Розподіл годин на вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах:

(або див. додаток таблиця)

Математика 5-6-і класи – по 4 години на тиждень;

Алгебра 7 клас – 2 години на тиждень;

Геометрія 7 клас – 2 години на тиждень;

Алгебра 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;

Геометрія 8-9-і класи – по 2 години на тиждень;

Алгебра 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 5 годин на тиждень;

Геометрія 8-9-і класи (поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень;

Математика 10-11-і класи (рівень стандарту) – по 3 години на тиждень;

Алгебра та початки аналізу 10-11-і класи (Академічний рівень) – по 2 години на тиждень;

Геометрія 10-11-і класи (Академічний рівень) – по 2 години на тиждень;

Алгебра та початки аналізу 10-11-і класи (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 5 години на тиждень;

Геометрія 10-11-і класи (Профільний рівень та поглиблене вивчення) – по 4 години на тиждень.

Зауважте!

Наведений вище розподіл кількості годин на вивчення предмета є мінімальним.

У новому 2015/2016 навчальному році залишається вимога введення у ЗНЗ допрофільної підготовки та профільного навчання (такий вибір дозволяє забезпечити індивідуальну орієнтованість змісту освіти, враховувати особливості регіону, індивідуальні особливості учнів та їх індивідуальні освітні запити).

Кількість годин на викладання математики можна збільшити за рахунок варіативної складової Базового навчального плану, не збільшуючи навчальне навантаження учнів поза межі норм, що перевищують санітарно-гігієнічні, зберігаючи при цьому їх здоров’я. (Рішення щодо розподілу годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.)

Практика доводить, що найбільш раціонально навчальні години варіативної складової використовувати у такий спосіб:

в основній школі – для загальноосвітньої підготовки учнів, індивідуальних занять, консультацій, факультативного навчання;

у старшій школі – для здійснення профільного навчання.

Рекомендуємо педагогам вибрати один із варіантів розподілу годин із варіативної складової (див. Методичні рекомендації щодо використання варіативної складової у 2015/2016 н.р. та переліку навчальних програм факультативних курсів та курсів за вибором для допрофільного та профільного навчання математики, які розміщені на сайті ІППО Чернівецької області (www.ippobuk.cv.ua). Особливо звертаємо увагу на викладання математики за програмою базового рівня у класах: суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю, окрім економічного профілю, де замість одного предмета «Математика» можуть вивчатися окремі два курси «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Вивчивши запит підготовки випускників до ЗНО з математики, бажано для підсилення викладання предмета із варіативної частини додати хоча б 1 годину.

Рекомендуємо педагогічним колективам навчальних закладів, з метою підвищення розвитку особистості, збільшувати кількість класів з профільним та поглибленим вивченням математики. Це сприяє ефективній підготовці до дорослого життя (формування в учнів стійкого інтересу до предмета, розвиток їх умінь мислити та навичок здійснювати правильні міркувальні операції (методи пізнання), які необхідні для вивчення математики та інших загальноосвітніх предметів). Зокрема, для учнів 5-9-х класів рекомендуємо вибирати факультативний курс «Логіка». Впровадження в школі такого факультативного курсу за рахунок варіативного компонента навчального плану сприятиме досягненню цілей: інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх логічного мислення, пам’яті, уяви, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань. Оскільки, це курс, який є суттєвим доповненням профільного навчання математики і допомагає навчити учнів аналізу, синтезу, узагальненню, конкретизації, класифікації; індукції, дедукції, аналогії; роботі з поняттями та судженнями; методів доведення тверджень; формування гіпотез та побудови умовиводів, розвинути просторове мислення.

З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу та формування стійкого рівня навченості з математики, рекомендуємо в систему навчання, починаючи з 5-го класу, активно вводити тестові технології. При цьому бажано використовувати тестові завдання, друк яких рецензований та має відповідний дозвіл МОНУ або Вченої ради ІППОЧО на використання.

У новому навчальному році рекомендуємо приділити більше уваги якості математичної освіти. Зауважуємо, що з 08 по 22 червня пройшов Всеукраїнський педагогічний інтерактивний марафон «Відкриті педагогічні студії “Якісна освіта — це…”». Записи вебінарів та презентації до них можна переглянути за такими посиланнями: «Сучасна стабільна лінія підручників» (спікер: Крижановський Олександр Феліксович)

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=x_fbHUoBGew; Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/ss-49314187
«Що, як і для чого вчити на уроках геометрії у 7-му класі» (спікер: Тадеєв В.О.) Відео: https://www.youtube.com/watch?v=7oP-WoRwmQY
Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/7-49314494

«Проблеми викладання математики в початковій та основній школі» (спікер: Гап'юк Я.Ф.)

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=WLLbGCAKBmo
Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/ss-49404183
«Кваліфікований вчитель плюс якісний підручник» (спікер: Якір Михайло Семенович )
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=Ci3VIVtDXkA
Презентація: http://www.slideshare.net/e-ranok_2010/3-49737953

«Розвантаження навчальних програм для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та «Нормативне забезпечення навчально-виховного процесу в середній школі» (Спікери: фахівці МОН України Гладковський Роман Васильович, Євтушенко Раїса Іванівна, Кудренко Богдан Віталійович) Відео: https://www.youtube.com/watch?v=jblZWC8QcAY

Для підвищення якості освіти й надалі відіграє урок та позакласна робота.

Для підготовки та проведення продуктивного уроку основними завданнями кожного вчителя мають бути: 1) максимальне відпрацювання технологічного та методологічного процесів його ведення; 2) вдалий розподіл часу, у тому числі на організацію різної пізнавальної діяльності учнів; 3) добір форм організації диференційованого навчання (самостійної роботи, роботи в групах).

Для позакласної роботи – ефективна організація розумової діяльності зі здібними дітьми, зокрема, покращення підготовки до Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики. У 2014/2015 Н.Р. на IV етапі перемогу вибороли двоє учасників – учні Чернівецького ліцею №1 (учителі – Жук І.В та Гуска О.С.).

З метою підвищення якості підготовки до участі в олімпіадах методичним службам рекомендуємо:

планувати проведення майстер-класів (по паралелях) з питань підготовки до олімпіади, у тому числі й для учителів математики району, міста Чернівці та Новодністровськ;

організувати двомісячні навчально-тренувальні збори районних/міських команд,

користуватися блогом підготовки до олімпіади з математики (сайт ІППОЧО).

Нагадуємо про щорічний математичний конкурс «Кенгуру», який проводить оргкомітет Міжнародного математичного конкурсу за єдиними завданнями у два етапи: у грудні – 1-й етап – Всеукраїнський – для учнів 2-6 класів; у березні – 2-й етап – Міжнародний – для учнів з 2-11 класів. Варто зазначити, що в порівнянні з минулорічними результатами, у 2014/2015 н.р. значно підвищилася об’єктивність у процедурі його проведення. Адже конкурс переслідує такі основні цілі: залучення учнів до цікавого і пізнавального світу математики та збудження інтересу до предмета. Відрадним є масова участь школярів нашої області у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» – 12435 (17114 у мин.р.) учасників та у Всеукраїнському – 5614 (6687 у мин.р.) учасників, разом – 18049 учасників (23801 у минулому році), однак націлюємо вчительські колективи на підвищення уваги до конкурсу, особливо Міжнародного.

Важливою оцінкою якості організації роботи з обдарованими дітьми є участь у Всеукраїнському турнірі юних математиків (ТЮМ-2015) чотирьох команд Чернівецької області: окрема команда Чернівецького ліцею №1, збірна команда міста Чернівці, окрема команда Глибоцького ліцею та збірна команда Сторожинецького району. Участь у турнірі – командні змагання школярів, які навчають вирішувати складні наукові та дослідницькі завдання, вміння рецензувати, опонувати та захищати розв'язки під час наукової дискусії. На високому рівні продемонстрували уміння працювати у співпраці групою усі команди, однак здобули перемогу дві: команда міста Чернівці (диплом ІІ ступеня) і команда Глибоцького ліцею (диплом ІІІ ступеня). Минулорічні учасники висловлювали свої побажання брати участь у таких змаганнях щорічно. Рекомендуємо у цьому навчальному році готуватися кожному району/місту до участі в обласному турнірі, який заплановано провести у вересні. Інформація про завдання на цьогорічні змагання ТЮМ знаходиться на сайті ІППОЧО та сайті ТЮМ ім. М.Ядренка.

Утримувати рівень навченості школярів допомагає проведення обов’язкового оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне (не менша трьох у кожному семестрі). Кожен із перелічених видів оцінювання має дату його проведення, окрім підсумкового: тематична та семестрова, які відповідно виставляються: на основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних робіт і контрольної роботи – тематична (без дати); на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна, при цьому оцінюються реальні досягнення учня, а не його середній бал. У цьому контексті, рекомендуємо використовувати ставлення до поточних оцінок визначних ініціаторів педагогіки Ш.А.Амонашвілі, С.М.Лисенкова, В.Ф.Шаталова та інших, які проголошують: «Який би слабкий клас нам не дістався, ми десятиріччями не ставили би дітям поганих оцінок, не скаржились батькам на учнів, – виявляється, так вчити можна, навіть більше, так вчити набагато легше. Поточні оцінки повинні стимулювати школярів, допомагати навчанню. Діти повинні відчувати радість успіху, навіть якщо успіх незначний, краще наголосити на слові «успіх», а не на слові «незначний».

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині (наказ МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329) для загальноосвітніх і профільних класів, для класів поглибленого вивчення математики та класів гуманітарного спрямування (сайт МОНУ).

Сучасний ринок праці, здобуття якісної професійної освіти, потреба в продовженні освіти на наступних етапах, розв’язанні практичних задач ставлять відповідні вимоги до володіння математикою. Забезпечити якісне викладання зуміє той вчитель, який професійно під час навчання вирішуватиме ряд важливих завдань. Зокрема, вчитель зобов’язаний:

створювати сприятливі умови для повноцінного виявлення особистісних функцій учнів та їх розвитку;

формулювати чітку мету навчання, доступну до сприйняття учнями; вести постійну мотивацію навчання;

навчати учня вчитися; свідомо й ефективно застосовувати математичні знання в іншій діяльності.

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних та інноваційних технологій на уроках математики, підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, результати моніторингу якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо організації роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів досвідчених учителів та інше друкуються на державному рівні – у науково-методичному журналі «Математика в рідній школі», в газетах «Математика» та «Математика в школах України» та на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua), а на обласному – в газеті «Освіта Буковини», журналі «Освітній простір Буковини» та сайтах ІППОЧО, ДОН ЧОДА.

У підвищенні ефективності організації навчально-виховного процесу у ЗНЗ значну роль відіграє впровадження інноваційних технологій з використанням сучасних електронних засобів навчального призначення. Рекомендуємо користуватися сучасними програмними засобами: “Бібліотека електронних наочностей “Геометрія, 7-9 класи”, „Геометрія 10, 11”, програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII-ІX (з алгебри для 7-9-х класів), педагогічний програмний засіб “Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів “ОЛІМП” тощо.

Рекомендуємо, організовуючи навчально-виховний процес з математики у новому 2015/2016 навчальному році, вчителям/викладачам математики та відповідним координаторам:

1) підвищити якість виконання загальних завдань ЗНЗ II-III ступенів;

2) дотримуватися єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів під час виконання навчального плану з математики;

3) вважати основними педагогічними проблемами у 2015/2016 навчальному році особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи до навчання математики.

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо розглянути подані матеріали на засіданнях районних/міських методичних об’єднань вчителів математики та прийняти відповідні рекомендації стосовно підвищення ефективності викладання математики у 2015/2016 навчальному році.

Додаток

Таблиця розподілу годин на вивчення математики у загальноосвітніх навчальних закладах:

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Навчальні предмети	5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас	8 клас (поглиблене вивчення)	9 клас (поглиблене вивчення)	10 клас	11 клас
Математика	4	4	–	–	–	–	–	–	–
Алгебра	–	–	2,5	2	2	5	5	–	–
Геометрія	–	–	1,5	2	2	4	4	–	–
Математика (Рівень стандарту)	–	–	–	–	–	–	–	3	3
Алгебра та початки аналізу (Академічний рівень)	–	–	–	–	–	–	–	2	3
Алгебра та початки аналізу (Профільний рівень та поглиблене вивчення)	–	–	–	–	–	–	–	5	5
Геометрія (Академічний рівень)	–	–	–	–	–	–	–	2	2
Геометрія (Профільний рівень та поглиблене вивчення)	–	–	–	–	–	–	–	4	4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185

Від _22.05.2015_№ _1/9-253_

На № від

Департаменти (управління) освіти і науки

обласних та Київської міської

державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітні навчальні заклади

Про структуру 2015/2016 навчального

року та навчальні плани

загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х класів 8 – 9 червня, 11-х класів – 28 – 29 травня.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно.

Робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік складаються:

для 1-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014
№ 460;

для 5-7-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014
№ 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465;

для 8-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014
№ 657;

для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014
№ 1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації); 8-9 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4 класи – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 № 460 (додатки 4-5); 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465; 8-9 класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);

для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-4 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 № 460 (додатки 6-7); 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012
№ 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додатки 6-7); 8-9 класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 21 та 22);

для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616;

для білінгвальних класів: 5-7 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014
№ 1465; 8-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 20);

для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл: 5-7 класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додатки 14-17); 8-9 класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004
№ 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21); 10-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 24, 25);

8-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321; для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014
№ 657 (додаток 15).

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно в залежності від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Робочі навчальні плани розробляються у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року (лист МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303). При цьому, частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани затверджуються департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня мають отримати погодження Міністерства освіти і науки України.

Заступник Міністра П. Полянський

С. Дятленко

481-32-07

Математика

Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства, держави та до самої себе, відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції є головною домінантою національно-патріотичного виховання учнів в процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики. Важливою складовою виховання є прищеплення шанобливого ставлення до Збройних сил України, підготовка до оволодіння військовими професіями, мотивація учнів до військової служби.

Виховання в школярів почуття патріотизму слід здійснювати на уроках математики, віддаючи перевагу окремим аспектам цієї роботи відповідно до вікових особливостей учнів.

Зокрема, у 5-6 класах доцільно надавати пріоритет вихованню в учнів любові до України, її природи, рідного дому, школи, рідної мови, шляхом складання самими учнями (або за допомогою вчителя) і розв’язування задач, в яких мова йде про їх рідний край. Це задачі, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ регіону, в якому проживають школярі тощо. Під час розв’язування задач доречно пропонувати учням коментувати виконання дій. Це сприятиме розвиткові усного мовлення, формуванню у школярів вмінь правильно і грамотно висловлювати свої думки українською мовою. З цього погляду корисними також будуть такі завдання, як наприклад, «Прочитай», «Сформулюй», «Провідміняй: а) сорок два мільйони; б) двадцять дев’ять тисяч».

У 7-9 класах можливо розширити знання учнів про культуру українського народу за допомогою різних українських орнаментів (вишиванок) в процесі вивчення геометричних перетворень. Бажано звернути увагу учнів на те, що багато орнаментів лише на перший погляд видаються симетричними або утвореними шляхом паралельного перенесення. Насправді ж створення орнаментів людиною є процесом творчим, не завжди підпорядкованим математичним законам (на відміну від машинного орнаментування).

У процесі навчання слід звертати увагу учнів на прізвища українських математиків, на їхній внесок у розвиток математичної науки. Одне з таких прізвищ – М. П. Кравчук, на пам’ятнику якого написано: «Моя любов – Україна і математика». М. П. Кравчук – академік Всеукраїнської Академії Наук, якого 1938 року безпідставно репресували і заслали на Колиму, де він загинув. Суттєву допомогу вчителю нададуть відповідні матеріали, вміщені в українських шкільних підручниках з математики.

Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при проведенні тематичних позакласних заходів, присвячених українським математикам: математичні вечори, вікторини, конференції, диспути, дискусії чи змагання тощо. На таких заходах можна розповісти учням про життя, діяльність та здобутки видатних українців, запропонувати розв’язати кілька задач, складених ними.

У 10-11 класах серед основних виховних завдань є прищеплення любові до Батьківщини, відданості своєму народу, гордості за його культурні надбання, вболівання за його долю. Важливо продовжити ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних українських математиків. Наприклад, розповісти учням про творця одного з важливіших методів інтегрування - М. Остроградського (народився і похований на Полтавщині).

Учнів основної та старшої школи варто також залучати до проектної діяльності, пов’язаної з вивченням діяльності відомих українських математиків. Наприклад, учням можна запропонувати такі теми для розроблення проектів: «Премії НАН України імені видатних українських учених», «Пам’ятники українським математикам», «Збірник українських історичних задач» та ін.

блог вчителя математики Сокальської Лілії Леонідівни

Сторінки

нормативні документи

Математика. Критерії оцінювання навчальних досягнень

Немає коментарів:

Дописати коментар